понедельник, 2 марта 2015 г.

Модуль4. Тема1. "Перебудова в Радянському Союзі" та СРСР

                                                                  Ідеологічні гасла



Завдання:
1. У зошиті охарактеризуйте зміст та основні напрями політики "перебудови".
2. В коментарях наведіть приклади гласності та плюралізму цієї доби.
3. Знайдіть відео "Чорнобиль - найбільша техногенна катастрофа" й надішліть посилання на пошту.

54 комментария:

  1. Одним з головних здобутків гласності стала ліквідація «білих плям» історії завдяки поверненню політично дискримінованих імен, літературно-мистецьких творів, наукових праць; вписуванню в історичний контекст замовчуваних фактів, розкриттю раніше заборонених тем, розширенню джерельної бази історичних досліджень; ширшому ознайомленню з працями закордонних дослідників; розгортанню дискусій навколо вузлових історичних проблем, залученню через публіцистику до осмислення суспільних процесів широкого загалу; появі плюралізму думок, ламанні стереотипів, новій інтерпретації відомих фактів та процесів, переоцінці діяльності історичних осіб; осмисленню сучасності через призму історичного досвіду.
    Під пером Ю. Щербака, В. Чемериса, І. Цюпи, М. Жулинського, В. Пахаренка, С. Білоконя, В. Сікори та інших авторів окреслювалися контури раніше викреслених з історії сторінок, виринали із забуття історичні постаті. Так почала приходити в суспільство правда про добу визвольних змагань 1917—1920 pp., трагічні картини колективізації, суперечливий характер суспільного розвитку в 20—30-ті роки, голодомор 1932—1933 pp., сталінські репресії та ін.

    ОтветитьУдалить
  2. Спочатку гласність розумілася лише як звичайна пропагандистська кампанія "з розширення критики і самокритики". Поступово критика стала виходити за дозволені рамки. Тепер вона охоплювала як окремі недоліки, а й пороки системи. Центр політичного життя від партійних структур переміщається до думки, зароджуваним "неформалам".
    У грудні 1986 року із заслання у Горькому було звільнено А.Д. Сахаров та його дружина О.Г. Боннер. Вже у лютому 1987 року було звільнені з висновку гаразд помилування 140 дисидентів. Вони негайно розпочали громадське життя.Разрозненное, нечисленне дисидентська рух, закінчило своє наповнене активною творчістю 1983 року, знову відродилося під гаслами демократичного руху. З'явилися кілька десятків неформальних, поступовополитизировавшихся, слабко організованих організацій (найвідомішої їх став освічений у травні 1988 року "Демократичний Союз", що у серпні-вересні 1988 року провів у Москві два антикомуністичних мітингу), перші незалежні газет і журналів.
    Величезну популярність придбали літературно-художні і суспільно-політичні журнали, такі, як "Новий світ" (головного редактора З.Залигин), "Прапор" (Р. Бакланов), "Вогник" (У. Коротич) та інших. Протягом короткого часу були опубліковані майже всі заборонені раніше твори А. Солженіцина, Ю. Гроссмана, А. Платонова, У.Замятина, М. Булгакова, Б. Пастернака та інших. Широкий резонанс у суспільстві викликали романи А. Рибакова "Діти Арбату", Ю. Дудінцева "Білі одягу", Ч. Айтматова ">Плаха".

    ОтветитьУдалить
  3. 2) Незважаючи на шалений опір консервативної частини партійної номенклатури, М. Горбачов починає кампанію перебудови радянської системи й насамперед її застійної економіки. Щоб досягти своєї мети, він проголошує новий стиль керівництва, створюючи враження більшої наближеності до народу, закликаючи до гласності в управлінні державою та до плюралізму думок у межах соціалістичного вибору. Щодо зовнішньої політики СРСР М. Горбачов висловився за впровадження нового політичного мислення в систему міжнародних відносин.

    ОтветитьУдалить
  4. - Припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»).

    ОтветитьУдалить
  5. Гласність - один з принципів перебудови. У більш широкому сенсі цього слова, гласність - синонім свободи слова. Мітинг, проведений дисидентами і співчуваючими 5 грудня 1965 на Пушкінській площі в Москві. Став першою публічною політичною демонстрацією в післявоєнному СРСР. Увійшло в широкий ужиток з 1987 року як позначення одного з ключових напрямків реформ ("гласність - перебудова - прискорення"), що проводилися в 1987-1991 роках М. С. Горбачовим на посту Генерального секретаря ЦК КПРС і Президента СРСР, широко відомих під загальною назвою "Перебудова".Тоді ж виникли і гасла моменти: "Більше гласності! Більше демократії!". При цьому "першим відблиском зорі гласності" називають статтю Євгена Додолева в газеті "Московський комсомолець" за листопад 1986 року, що отримала широкий резонанс.

    ОтветитьУдалить
  6. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації .

    ОтветитьУдалить
  7. Гласність була важливим етапом на шляху від тоталітаризму до свободи слова. В газетах почали друкувати статті про політичні репресії, голодомор 1932— 1933 pp., боротьбу за незалежність України в 1917-1920 pp. У ЗМІ з’явилися критичні матеріали, у яких висвітлювалися болючі питання життя народу. Під упливом цих публікацій змінювалася суспільна свідомість, зникав страх. Мільйони громадян через публіцистику долучалися до осмислення минулого та сьогодення. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростовувала догми марксизму-ленінізму та ідеологічні міфи радянської доби, на яких трималася комуністична влада. Мільйони людей утратили віру в комуністичне майбутнє, що неминуче вело до руйнування радянської політичної системи.

    Гласність забезпечила певну відкритість і доступність державних і партійних установ. Політика гласності супроводжувалася лібералізацією суспільного життя. Розпочалося звільнення політв’язнів. Особливе ставлення центральної влади до України проявилося тим, що дисидентів, репресованих за «антирадянську діяльність» в Україні, почали звільняти пізніше, аніж у Росії.

    Гласність сприяла руйнуванню режиму секретності, установленого в СРСР. Документи ЦК КПУ поділялися на цілком таємні особливої важливості, цілком таємні та таємні. Вони могли також мати позначки «Для службового користування», «Не для друку». Знімати копії та робити виписки з таємних документів ЦК КПУ. посилатися на них у виступах заборонялося. Серед цих документів могли бути й такі, що справді містили державну таємницю, однак більшість було таких, що в демократичному суспільстві не приховуються, а, навпаки, обговорюються громадськістю. Наприклад, секретними були документи про підготовку радянських спортсменів до Олімпійських ігор.

    Гласність сприяла формуванню культури дискусій, притаманної демократичному суспільству. Однак компартія України в умовах гласності ще намагалася контролювати суспільну думку та гостро реагувала на нові, незалежні оцінки історичних діячів.

    ОтветитьУдалить
  8. У своїй сутності плюралізм представляє множинність чого-небудь , саме цим об'єднані всі вищесказані науки . Множинність поглядів , позицій, думок . Тобто плюралізм - це світоглядна позиція , згідно з якою є деяке безліч поглядів , видів буття , ідей , соціальних інститутів , існуючих незалежно один від одного , несвідомих до єдності.
    Плюралізм не покликаний просто позначати необхідність боротьби між безліччю , це поняття відображає різноманіття форм соціальної організації суспільства , буття.
    Плюралізм споконвічно є філософське розуміння буття , тобто визнання декількох видів буття , несвідомих один до одного , незалежних . Дана позиція розуміє походження всього сущого з декількох начал ( двох або більше ) , на противагу монізму .
    форми плюралізмуДуалізм - форма плюралізму , що визнає два начала в походженні сущого : ідеальне і матеріальне ;Форма , яка стверджує множинність походження світу (тобто не просто два начала ) . Дана форма повністю заперечує ідею єдності світу .

    ОтветитьУдалить
  9. Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості у діяльності державних установ і свободи інформації,основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов.«Першим відблиском зорі гласності» називають статтю Євгенія Додолева у газеті «Московський комсомолець» за листопад 1986 року, що отримала широкий резонанс.Вперше про гласность заговорили на XXVII з'їзді КПРС у лютому 1986 року. Тоді основною її метою бачилося звернення уваги людей на окремі «недоліки, слабкості та діри» існуючої господарської системи, з метою їх оперативного усунення.Однак незабаром гласність виходить за початково задані рамки; тепер її суттю стає зняття існуючих численних інформаційних табу. З 1987 року найобговорюванішими у пресі питаннями стають ті, які раніше воліли замовчувати: епоха правління Сталіна, привілеї партноменклатури, бюрократизм радянської державної машини, екологічні проблеми.«До весни 1989 р. офіційно санкціонована гласність втілилася в практично необмежену свободу слова»

    ОтветитьУдалить
  10. Перебудова — спроба «зверху» реформувати економічну і політичну систему радянського су­спільства. Ініціатором перебудови на квітневому пленумі 1985 р. став Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов.

    У 1985 р. помер Генеральний секретар ЦК КПРС К. Черненко. На той час у вищому партійному апараті в М. Горбачова було багато супротивників і його політична кар'єра була під загрозою. Але на той час в ЦК альтернативи йому не було. Недарма його кандидатура на посаду Генерального секретаря була запро­понована найстарішим і найавторитетнішим членом Політбюро А. Громико.

    Новий етап економічних реформ почався в 1987 р .і передбачав розширен­ня самостійності підприємств; відродження приватної власності й коопе­ративного руху; скорочення кількості міністерств і відомств; інтеграцію СРСР у світовий ринок.

    Основним недоліком реформ була непослідовність їх проведення. Проте були створені сприятливі умови для розвитку кооперативного сектора.

    У березні 1990 р. III З'їзд народних депутатів запровадив посаду Прези­дента СРСР. Ним став М. Горбачов. Була скасована Стаття 6 Конституції СРСР про керівну ролі КПРС у суспільстві. Розпочався процес формування багатопартійності: виникли Демократична партія Росії, Республіканська партія. На черговому XXVII з'їзді КПРС у 1990 р. всередині партії намітився розкол. Почався масовий вихід з рядів КПРС.

    Незабаром розпочався процес скорочення обсягів виробництва, ріст інфля­ції, збільшувався дефіцит бюджету. Золотий запас СРСР із 1985 по 1991 р. скоротився в 10 разів. У країні назрівала глибока соціально-економічна криза.

    Головною рисою духовного і культурного життя СРСР у роки перебудови була гласність — відкрите обговорення історичного минулого й актуальних проблем сучасності bv засобах масової інформації.

    В Україні політика перебудови мала свої особливості. Відбувався процес лібералізації суспільно-політичного життя. У 1986 р. з в'язниць було звіль­нено близько 300 політично ув'язнених, серед них В. Чорновіл, М. Горинь, пізніше Л. Лук'яненко. З Кримінального кодексу УРСР виключили статті про переслідування з ідейних міркувань. Новим явищем стала політика гласності, що поступово переросла в свободу слова.

    ОтветитьУдалить
  11. Приклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг: М. Булгаков «Собаче серце»,А. Платонов «Котлован»,А. Ахматова «Реквієм»,Б. Пастернак «Доктор Живаго»,В. Гроссман «Життя і доля»,
    А. Рибаков «Діти Арбата»,В. Шаламов «Колимські розповіді»,А. Приставкін «Ночувала хмаринка золота»,О. Бек «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    - поява опозиційних літературних творів: Ч. Айтматов «Плаха»; В. Дудинцев «Білий одяг»; Д. Гранін «Зубр»;
    - розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів:«Новый мир» — редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,
    «Огонёк» — редактори В. Коротич і В. Вигилянський,«Знам'я» — редактор Г. Бакланов,«Молода гвардія» — редактор А. Іванов;
    - поява політичних передач (Погляд, П'яте Колесо, 12 поверх);
    - широке обговорення нового урядового курсу на масових мітингах громадян;
    - створення у вересні 1987 р. комісії Політбюро ЦК КПРС з реабілітації жертв репресій під керівництвом О. М. Яковлєва; були реабілітовані не тільки майже всі репресовані діячі ВКП(б), але і багато хто з так званих «класових ворогів»; у 1988–1989 роках були переглянуті справи на 856 582 людини, з них реабілітовано 844 740 осіб;
    - утворення історико-просвітницького товариства «Меморіал» — неурядової організації, основним завданням якої було збереження пам'яті про політичні репресії в СРСР;
    - поява політичних партій і рухів, опозиційних КПРС і утворення опозиції всередині КПРС (представником демократичної опозиції став Борис Єльцин);

    ОтветитьУдалить
  12. 2. Головним засобом демократизації стала гласність- політика максимальної відкритості діяльності державних установ і свободи інформації. Гласність у період перебудови отримала такі прояви:

    припинення переслідування інакодумців і церкви;
    зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»);
    розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів:
    «Новый мир» — редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,
    «Огонёк» — редактори В. Коротич і В. Вигилянський,
    «Знам'я» — редактор Г. Бакланов,
    «Молода гвардія» — редактор А. Іванов;
    поява політичних передач (Погляд, П'яте Колесо, 12 поверх);

    ОтветитьУдалить
  13. 3.
    1986 рік став роком перших за радянських часів зіткнень на національному ґрунті. 17-19 грудня 1986 в Алма-Аті (Казахстан) пройшли масові демонстрації та мітинги проти русифікації.
    В європейських соціалістичних країнах пройшли демократичні вибори та політичні зміни,в період розпаду СРСР і соцтабору; стала додаткова можливість посилити євроінтеграцію

    ОтветитьУдалить
  14. Гласність відображена в:
    народжені питань про тяжке життя народу, що допомогло народу осмислювати свое становище;
    друкуванні статей про політичні репресії, боротьбу за незалежність, голодомор;
    Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростувалися догми марксизму-ленінізму та ідеологічні міфи радянської доби, на яких трималася комуністична влада. Багато людей втратили віру в тогочасну владу.
    Розпочалося звільнення політв’язнів. Люди почали дізнаватися більше правди про минуле і про справжню сьогоденну політичну ситуацію.Гласність сприяла руйнуванню режиму секретності, установленого в СРСР.

    ОтветитьУдалить
  15. Складова перебудови є політика гласності.Гласність в умовах сучасної України визначає: відкритість діяльності державних органів, громадських організацій, трудових колективів і асоціацій, партій і рухів; надання громадянам та їх об'єднанням інформації, необхідної для участі в обговоренні та вирішенні питань державного і суспільного життя, а також питань, які стосуються їх прав, обов'язків або закордонних інтересів; доступність організацій і закладів, а також посадових осіб для прийняття громадян, можливість безперешкодного звернення до них кожного громадянина з пропозиціями і заявами; виявлення і врахування громадської думки при розробці та прийнятті рішень; поширення прийнятих рішень і доведення до відома всіх зацікавлених осіб та організацій. Однією з найпотужніших основ гласності є свобода преси.
    Зростання інтересу до історичного минулого українського народу проявлялося в активній участі мас у святкуванні роковин подій, про які раніше офіційна історіографія писати уникала чи які висвітлювала необ'єктивно.

    ОтветитьУдалить
  16. 2) Гласність для того часу відіграла не малу роль. Тому що вона передбачала можливість одержувати і пізнавати правдиву інформацію, говорити вільно - не задумуючись про наслідки від сказаного. Саме вона напевне стала головним поштовхом до демократії .У цей період дозволили показувати заборонені фільми («Покаяння» - режисер Т. Абуладзе), друкувати заборонені твори (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»). Звільнили всіх політичних вязнів. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя і завдяки цьому люди ще більше зневірилися у тогочасну владу...

    .

    ОтветитьУдалить
  17. В політології плюралізм — це характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Завдяки цьому прояву люди почали пізнавати життя інших країн, почали виїзджати за кордон, відмінили однопартійність, свобода слова все більш поширювалася. Суспільство починає розуміти дивлячись на життя в інших країнах, що жить можна і по іншому.

    ОтветитьУдалить
  18. риклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - поява політичних партій і рухів, опозиційних КПРС і утворення опозиції всередині КПРС (представником демократичної опозиції став Борис Єльцин);
    - розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів:«Новый мир» — редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,
    «Огонёк» — редактори В. Коротич і В. Вигилянський,«Знам'я» — редактор Г. Бакланов,«Молода гвардія» — редактор А. Іванов;
    - допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);

    ОтветитьУдалить
  19. Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості у діяльності державних установ і свободи інформації,основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов.Оскільки проведення економічної реформи «наштовхнулося на опір всередині самої КПРС, М. Горбачов узяв курс на лібералізацію режиму (на відміну від Китаю, де було запроваджено економічний плюралізм при збереженні політичного диктату компартії). Він намагався за допомогою «гласності», «соціалістичного плюралізму» під гаслом «перебудови» сталінської моделі соціалізму та повернення до «ленінських принципів» активізувати народні маси й, контролюючи цю активність згори, послабити реакціонерів. Але, у той час, як на союзному рівні відбулися важливі зміни у складі вищого керівництва, першим секретарем ЦК Компартії України аж до осені 1989 р. залишався Щербицький. Відтак у перші роки перебудови гласність, проголошена в Москві, мало змінила обличчя республіканської преси. Ось чому з такою увагою стежили демократичні сили в Україні за поширенням гласності й плюралізму в центральних засобах масової інформації виступами істориків, економістів, філософів, соціологів як і в Москві, звичайною картиною в містах України були ранкові черги в кіосках за пресою.

    ОтветитьУдалить
  20. Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості у діяльності державних установ і свободи інформації,основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов.Оскільки проведення економічної реформи «наштовхнулося на опір всередині самої КПРС, М. Горбачов узяв курс на лібералізацію режиму (на відміну від Китаю, де було запроваджено економічний плюралізм при збереженні політичного диктату компартії). Гласність була важливим етапом на шляху від тоталітаризму до свободи слова. В газетах почали друкувати статті про політичні репресії, голодомор 1932— 1933 pp., боротьбу за незалежність України в 1917-1920 pp. У ЗМІ з’явилися критичні матеріали, у яких висвітлювалися болючі питання життя народу. Під упливом цих публікацій змінювалася суспільна свідомість, зникав страх. Мільйони громадян через публіцистику долучалися до осмислення минулого та сьогодення. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростовувала догми марксизму-ленінізму та ідеологічні міфи радянської доби, на яких трималася комуністична влада. Мільйони людей утратили віру в комуністичне майбутнє, що неминуче вело до руйнування радянської політичної системи.- Припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»).

    ОтветитьУдалить
  21. Перебудо́ва — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання загальнолюдських цінностей і глобальних проблем. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію влади КПРС і розпад СРСР.
    Демократиза́ція — політична реформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві. Як правило мається на увазі суспільства, що не мають демократичного устрою, а саме: пост-тоталітарні, пост-авторитарні, ієрархічні суспільства.
    Демократизація характеризується частковим перерозподілом політичної влади, делегуванням владних повноважень іншим субєктам права — громадянам та громадським інститутам і організаціям; закріпленням в законах прав і свобод людини; скасуванням антидемократичних законів та інститутів влади.
    Головним засобом демократизації стала гласність- політика максимальної відкритості діяльності державних установ і свободи інформації. Гласність у період перебудови отримала такі прояви:
    -припинення переслідування інакодумців і церкви;
    -зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    -допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»
    -відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» - режисер Т. Абуладзе);
    -поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»;
    Д. Гранін, «Зубр»);
    -розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів:
    «Новый мир» - редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,
    «Огонёк» - редактори В. Коротич і В. Вигилянський.
    -поява політичних передач (Погляд, П'яте Колесо, 12 поверх);
    -широке обговорення нового урядового курсу на масових мітингах громадян та ін.

    ОтветитьУдалить
  22. Гласність – це право знати, що відбувається в країні та у світі. У другій половині 1980-х – на початку 1990-х рр. у державі, де вся інформаційна структура перебувала під найсуворішим контролем, такий проміжний етап на шляху до свободи слова, як гласність, був особливо потрібним. Завдяки гласності люди долали стереотипи й догми старого мислення, отримували змогу реально оцінювати ситуацію, користуючись об’єктивною інформацією, робити власні висновки. Суспільство стрімко політизувалося.

    Роль першопроходців у захисті української культури, навколишнього середовища, «білих плям» історії відіграла Спілка письменників України та її центральний орган – газета «Літературна Україна». Широкий розголос мали виступи О. Гончара, Р. Братуня, І. Дзюби, І. Драча, В. Дрозда та багатьох інших. В Україну почали повертатися твори В. Винниченка, С. Петлюри, представників «розстріляного відродження», зокрема М. Хвильового, М. Куліша, М. Зерова, історичні праці М. Грушевського, М. Костомаров, заборонені твори І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», М. Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?», репресованих у роки «застою» В. Стуса, Є. Сверстюка, І. та І. Калинців. До України повертається з еміграції письменник та один із засновників Української Гельсінської групи (УГГ) М. Руденко.
    Політичний плюралізм — характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.
    Гласність і плюралізм у період перебудови отримали такі прояви:
    -припинення переслідування інакодумців і церкви;
    -зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    -допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    -відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    -поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»);
    -розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, ---видання опозиційних журналів:
    «Новый мир» — редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,
    «Огонёк» — редактори В. Коротич і В. Вигилянський,
    «Знам'я» — редактор Г. Бакланов,
    «Молода гвардія» — редактор А. Іванов;
    -поява політичних передач (Погляд, П'яте Колесо, 12 поверх);
    -широке обговорення нового урядового курсу на масових мітингах громадян та інші.

    ОтветитьУдалить
  23. Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості у діяльності державних установ і свободи інформації,основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов.Оскільки проведення економічної реформи «наштовхнулося на опір всередині самої КПРС, М. Горбачов узяв курс на лібералізацію режиму (на відміну від Китаю, де було запроваджено економічний плюралізм при збереженні політичного диктату компартії). Гласність була важливим етапом на шляху від тоталітаризму до свободи слова. В газетах почали друкувати статті про політичні репресії, голодомор 1932— 1933 pp., боротьбу за незалежність України в 1917-1920 pp. У ЗМІ з’явилися критичні матеріали, у яких висвітлювалися болючі питання життя народу. Під упливом цих публікацій змінювалася суспільна свідомість, зникав страх. Мільйони громадян через публіцистику долучалися до осмислення минулого та сьогодення. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростовувала догми марксизму-ленінізму та ідеологічні міфи радянської доби, на яких трималася комуністична влада. Мільйони людей утратили віру в комуністичне майбутнє, що неминуче вело до руйнування радянської політичної системи.- Припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»).

    ОтветитьУдалить
  24. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності.

    ОтветитьУдалить
  25. Перебудо́ва (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — політика гласності та демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей і глобальних світових проблем. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію влади КПРС і розпад СРСР.

    ОтветитьУдалить
  26. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації .

    ОтветитьУдалить
  27. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації .

    ОтветитьУдалить
  28. Гласність – це право знати, що відбувається в країні та у світі. У другій половині 1980-х – на початку 1990-х рр. у державі, де вся інформаційна структура перебувала під найсуворішим контролем, такий проміжний етап на шляху до свободи слова, як гласність, був особливо потрібним. Завдяки гласності люди долали стереотипи й догми старого мислення, отримували змогу реально оцінювати ситуацію, користуючись об’єктивною інформацією, робити власні висновки. Суспільство стрімко політизувалося.

    Перебудова — спроба «зверху» реформувати економічну і політичну систему радянського су­спільства. Ініціатором перебудови на квітневому пленумі 1985 р. став Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов.

    У 1985 р. помер Генеральний секретар ЦК КПРС К. Черненко. На той час у вищому партійному апараті в М. Горбачова було багато супротивників і його політична кар'єра була під загрозою. Але на той час в ЦК альтернативи йому не було. Недарма його кандидатура на посаду Генерального секретаря була запро­понована найстарішим і найавторитетнішим членом Політбюро А. Громико.

    Новий етап економічних реформ почався в 1987 р .і передбачав розширен­ня самостійності підприємств; відродження приватної власності й коопе­ративного руху; скорочення кількості міністерств і відомств; інтеграцію СРСР у світовий ринок.

    Основним недоліком реформ була непослідовність їх проведення. Проте були створені сприятливі умови для розвитку кооперативного сектора.

    У березні 1990 р. III З'їзд народних депутатів запровадив посаду Прези­дента СРСР. Ним став М. Горбачов. Була скасована Стаття 6 Конституції СРСР про керівну ролі КПРС у суспільстві. Розпочався процес формування багатопартійності: виникли Демократична партія Росії, Республіканська партія. На черговому XXVII з'їзді КПРС у 1990 р. всередині партії намітився розкол. Почався масовий вихід з рядів КПРС.

    Незабаром розпочався процес скорочення обсягів виробництва, ріст інфля­ції, збільшувався дефіцит бюджету. Золотий запас СРСР із 1985 по 1991 р. скоротився в 10 разів. У країні назрівала глибока соціально-економічна криза.

    Головною рисою духовного і культурного життя СРСР у роки перебудови була гласність — відкрите обговорення історичного минулого й актуальних проблем сучасності bv засобах масової інформації.

    В Україні політика перебудови мала свої особливості. Відбувався процес лібералізації суспільно-політичного життя. У 1986 р. з в'язниць було звіль­нено близько 300 політично ув'язнених, серед них В. Чорновіл, М. Горинь, пізніше Л. Лук'яненко. З Кримінального кодексу УРСР виключили статті про переслідування з ідейних міркувань. Новим явищем стала політика гласності, що поступово переросла в свободу слова.

    ОтветитьУдалить
  29. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації .

    ОтветитьУдалить
  30. 2. Приклади гласності:
    - союзні та республіканські видання з 1987 року починають публікацію матеріалів про масові репресії 30-50-х років,голод,антинародну політику держави;
    - друк раніше заборонених творів дисидентів, мемуарів жертв репресій та інших документальних матеріалів;
    - декларування свободи преси і недопущення цензури.

    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  31. Гласність у період перебудови отримала такі прояви:
    • припинення переслідування інакодумців і церкви;
    • зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    • допуск раніше заборонених книг
    • відображення раніше заборонених фільмів;
    • поява опозиційних літературних творів;
    • розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів:
    • поява політичних передач ;
    • широке обговорення нового урядового курсу на масових мітингах громадян;
    • у вересні 1987 р. створена комісія Політбюро ЦК КПРС з реабілітації жертв репресій під керівництвом О. М. Яковлєва; були реабілітовані не тільки майже всі репресовані діячі ВКП(б), але і багато хто з так званих «класових ворогів»;
    утворення історико-просвітницького товариства «Меморіал» — неурядової організації, основним завданням якої було збереження пам'яті про політичні репресії в СРСР
    • поява політичних партій і рухів, опозиційних КПРС:
    • ліберальні — «Демократичний союз» — перша опозиційна партія в СРСР, заснована 8 травня 1988 р.,
    Приклади плюралізму
    свобода слова і свобода ЗМІ, багатопартійна система, політична опозиція, вільні вибори, парламентаризм, незалежні від держави громадські організації.

    ОтветитьУдалить
  32. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  33. 1. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації
    2.Приклади гласності:
    - союзні та республіканські видання з 1987 року починають публікацію матеріалів про масові репресії 30-50-х років,голод,антинародну політику держави;
    - друк раніше заборонених творів дисидентів, мемуарів жертв репресій та інших документальних матеріалів;
    - декларування свободи преси і недопущення цензури.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  34. 1. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації
    2.Приклади гласності:
    - союзні та республіканські видання з 1987 року починають публікацію матеріалів про масові репресії 30-50-х років,голод,антинародну політику держави;
    - друк раніше заборонених творів дисидентів, мемуарів жертв репресій та інших документальних матеріалів;
    - декларування свободи преси і недопущення цензури.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  35. На мою думку, основними прикладами гласності і плюралізму є:
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг: М. Булгаков «Собаче серце»,А. Платонов «Котлован»,А. Ахматова «Реквієм»,Б. Пастернак «Доктор Живаго»,В. Гроссман «Життя і доля»,
    А. Рибаков «Діти Арбата»,В. Шаламов «Колимські розповіді»,А. Приставкін «Ночувала хмаринка золота»,О. Бек «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    - поява опозиційних літературних творів: Ч. Айтматов «Плаха»; В. Дудинцев «Білий одяг»; Д. Гранін «Зубр»;
    - розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів:«Новый мир» — редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов,
    «Огонёк» — редактори В. Коротич і В. Вигилянський,«Знам'я» — редактор Г. Бакланов,«Молода гвардія» — редактор А. Іванов;
    - поява політичних передач (Погляд, П'яте Колесо, 12 поверх);
    - широке обговорення нового урядового курсу на масових мітингах громадян;
    - створення у вересні 1987 р. комісії Політбюро ЦК КПРС з реабілітації жертв репресій під керівництвом О. М. Яковлєва; були реабілітовані не тільки майже всі репресовані діячі ВКП(б), але і багато хто з так званих «класових ворогів»; у 1988–1989 роках були переглянуті справи на 856 582 людини, з них реабілітовано 844 740 осіб;
    - утворення історико-просвітницького товариства «Меморіал» — неурядової організації, основним завданням якої було збереження пам'яті про політичні репресії в СРСР;
    - поява політичних партій і рухів, опозиційних КПРС і утворення опозиції всередині КПРС (представником демократичної опозиції став Борис Єльцин);

    ОтветитьУдалить
  36. Гласність забезпечила певну відкритість і доступність державних і партійних установ. Політика гласності супроводжувалася лібералізацією суспільного життя. Розпочалося звільнення політв’язнів. Особливе ставлення центральної влади до України проявилося тим, що дисидентів, репресованих за «антирадянську діяльність» в Україні, почали звільняти пізніше, аніж у Росії.

    Гласність сприяла руйнуванню режиму секретності, установленого в СРСР. Документи ЦК КПУ поділялися на цілком таємні особливої важливості, цілком таємні та таємні. Вони могли також мати позначки «Для службового користування», «Не для друку». Знімати копії та робити виписки з таємних документів ЦК КПУ. посилатися на них у виступах заборонялося. Серед цих документів могли бути й такі, що справді містили державну таємницю, однак більшість було таких, що в демократичному суспільстві не приховуються, а, навпаки, обговорюються громадськістю. Наприклад, секретними були документи про підготовку радянських спортсменів до Олімпійських ігор.

    Гласність сприяла формуванню культури дискусій, притаманної демократичному суспільству. Однак компартія України в умовах гласності ще намагалася контролювати суспільну думку та гостро реагувала на нові, незалежні оцінки історичних діячів.

    ОтветитьУдалить
  37. Гласність забезпечила певну відкритість і доступність державних і партійних установ. Політика гласності супроводжувалася лібералізацією суспільного життя. Розпочалося звільнення політв’язнів. Особливе ставлення центральної влади до України проявилося тим, що дисидентів, репресованих за «антирадянську діяльність» в Україні, почали звільняти пізніше, аніж у Росії.

    Гласність сприяла руйнуванню режиму секретності, установленого в СРСР. Документи ЦК КПУ поділялися на цілком таємні особливої важливості, цілком таємні та таємні. Вони могли також мати позначки «Для службового користування», «Не для друку». Знімати копії та робити виписки з таємних документів ЦК КПУ. посилатися на них у виступах заборонялося. Серед цих документів могли бути й такі, що справді містили державну таємницю, однак більшість було таких, що в демократичному суспільстві не приховуються, а, навпаки, обговорюються громадськістю. Наприклад, секретними були документи про підготовку радянських спортсменів до Олімпійських ігор.

    Гласність сприяла формуванню культури дискусій, притаманної демократичному суспільству. Однак компартія України в умовах гласності ще намагалася контролювати суспільну думку та гостро реагувала на нові, незалежні оцінки історичних діячів.

    ОтветитьУдалить
  38. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування.однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації

    Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.Мітинг гласності — мітинг, проведений дисидентами і співчуваючими 5 грудня 1965 року на Пушкінській площі у Москві. Став першою публічною політичною демонстрацією у післявоєнному СРСР.

    Гласність у період перебудови отримала такі прояви:
    -припинення переслідування інакодумців і церкви;
    -зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    -допуск раніше заборонених книг.

    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  39. Перебудова - термін, що ввійшов у широке вживання у середині 1980-х рр. Політика перебудови, почата частиною керівництва КПРС на чолі з генеральним секретарем ЦК партії М. С. Горбачовим, привела до значних змін у житті країни й миру в цілому (гласність, політичний плюралізм, закінчення "холодної війни" та ін.) До кінця 80-х – початку 90‑х рр. у результаті суперечливості й непослідовності в здійсненні перебудови відбулося загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що завершилося розпадом СРСР у серпні-грудні 1991 р.

    Вперше про гласность заговорили на XXVII з'їзді КПРС у лютому 1986 року. Тоді основною її метою бачилося звернення уваги людей на окремі «недоліки, слабкості та діри» існуючої господарської системи, з метою їх оперативного усуненняУ період гласності було звільнено багато дисидентів, і правозахисна діяльність не супроводжувалася судовими переслідуваннями; зокрема, поширення непідцензурної інформації (самвидав) не придушувалося; більш того, гострі питання обговорювалися у центральній пресі; з'являлися критичні публікації.Однак незабаром гласність виходить за початково задані рамки; тепер її суттю стає зняття існуючих численних інформаційних табу. З 1987 року найобговорюванішими у пресі питаннями стають ті, які раніше воліли замовчувати: епоха правління Сталіна, привілеї партноменклатури, секс взагалі і проституція зокрема, бюрократизм радянської державної машини, екологічні проблеми.

    «До весни 1989 р. офіційно санкціонована гласність втілилася e практично необмежену свободу слова», — вважає Арчі Браун[5].

    До 1990 року у суспільстві починає переважати орієнтація на західні цінності, демократію, вільний ринок. У країні вперше виникає легальна опозиція соціалістичному режиму, яка поступово приходить до влади в деяких союзних республіках і бере курс на їх відділення від СРСР.
    Плюралізм — ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного й соціального розвитку, що випливає з існування декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади, заснована на взаємодії та протилежності дій політичних партій і громадсько-політичних організацій.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  40. 1. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації
    2.Приклади гласності:
    - союзні та республіканські видання з 1987 року починають публікацію матеріалів про масові репресії 30-50-х років,голод,антинародну політику держави;
    - друк раніше заборонених творів дисидентів, мемуарів жертв репресій та інших документальних матеріалів;
    - декларування свободи преси і недопущення цензури.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  41. - Припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»).

    ОтветитьУдалить
  42. - Припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    - допуск раніше заборонених книг:
    М. Булгаков, «Собаче серце»,
    А. Платонов, «Котлован»,
    А. Ахматова, «Реквієм»,
    Б. Пастернак, «Доктор Живаго»,
    В. Гроссман, «Життя і доля»,
    А. Рибаков, «Діти Арбата»,
    В. Шаламов, «Колимські розповіді»,
    А. Приставкін, «Ночувала хмаринка золота»,
    О. Бек, «Нове призначення»;
    - відображення раніше заборонених фільмів («Покаяння» — режисер Т. Абуладзе);
    поява опозиційних літературних творів: (Ч. Айтматов, «Плаха»; В. Дудинцев, «Білий одяг»; Д. Гранін, «Зубр»).

    ОтветитьУдалить
  43. Гласність - один з принципів перебудови. У більш широкому сенсі цього слова, гласність - синонім свободи слова. Мітинг, проведений дисидентами і співчуваючими 5 грудня 1965 на Пушкінській площі в Москві. Став першою публічною політичною демонстрацією в післявоєнному СРСР. Увійшло в широкий ужиток з 1987 року як позначення одного з ключових напрямків реформ ("гласність - перебудова - прискорення"), що проводилися в 1987-1991 роках М. С. Горбачовим на посту Генерального секретаря ЦК КПРС і Президента СРСР, широко відомих під загальною назвою "Перебудова".
    Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації .
    Приклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад.

    ОтветитьУдалить
  44. Гласність була важливим етапом на шляху від тоталітаризму до свободи слова. В газетах почали друкувати статті про політичні репресії, голодомор 1932— 1933 pp., боротьбу за незалежність України в 1917-1920 pp. У ЗМІ з’явилися критичні матеріали, у яких висвітлювалися болючі питання життя народу. Під упливом цих публікацій змінювалася суспільна свідомість, зникав страх. Мільйони громадян через публіцистику долучалися до осмислення минулого та сьогодення. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростовувала догми марксизму-ленінізму та ідеологічні міфи радянської доби, на яких трималася комуністична влада. Мільйони людей утратили віру в комуністичне майбутнє, що неминуче вело до руйнування радянської політичної системи.

    ОтветитьУдалить
  45. Приклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад.

    ОтветитьУдалить
  46. Приклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад.

    ОтветитьУдалить
  47. Гласність була важливим етапом на шляху від тоталітаризму до свободи слова. В газетах почали друкувати статті про політичні репресії, голодомор 1932— 1933 pp., боротьбу за незалежність України в 1917-1920 pp. У ЗМІ з’явилися критичні матеріали, у яких висвітлювалися болючі питання життя народу. Під упливом цих публікацій змінювалася суспільна свідомість, зникав страх. Мільйони громадян через публіцистику долучалися до осмислення минулого та сьогодення. Гласність відкривала шлях до правди про минуле й тогочасне життя, спростовувала догми марксизму-ленінізму та ідеологічні міфи радянської доби, на яких трималася комуністична влада. Мільйони людей утратили віру в комуністичне майбутнє, що неминуче вело до руйнування радянської політичної системи.

    ОтветитьУдалить
  48. Новоогарьо́вський проце́с — серія зустрічей Михайла Горбачова з представниками союзних республік в президентській резиденції Ново-Огарьово (неподалік Москви) протягом 1991 року з метою створення нового союзного договору.
    Позиція Верховної Ради УССР не була досить сприятливою, бо вони критикували Горбачова за зміст документів договору.
    1.У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС став М. С. Горбачов, влітку того ж року Головою Президії Верховної Ради СРСР було обрано А. А. Громико, а восени Н. А. Тихонова на посаді Голови Ради Міністрів СРСР змінив М. І. Рижков.
    2.Квітень 1985 р. вважається початком перебудови в СРСР.
    3.26 квітня 1986 р.- Чорнобильська катастрофа.
    4.серпень 1988 р. – мітинг у Львові.
    5.липень 1989 р. – страйк шахтарів.
    6.жовтень 1989 р. – закон про мови
    7.16 липня 1990 р . –Декларація про державний суверенітет України.
    8. 24 серпня 1991 р .- Верховна Рада прийняла акт проголошення незалежності України.
    9.1 грудня 1991 р . – Л.Кравчук став президентом України.
    10.7—8 грудня 1991 р. на території Білорусі, у Біловезькій пущі під Брестом, відбулася зустріч Голови Верховної Ради Білорусі С. Шушкевича, Президента Російської Федерації Б. Єльцина і Президента України Л. Кравчука. Підсумком її стали офіційна констатація факту розпаду СРСР, укладення угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

    ОтветитьУдалить
  49. Приклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад.

    ОтветитьУдалить
  50. Приклади гласності і плюралізму (їх прояви):
    - припинення переслідування інакодумців і церкви;
    - зняття цензури і дозвіл видання нових газет.
    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад.

    ОтветитьУдалить
  51. Новоогарьо́вський проце́с — серія зустрічей Михайла Горбачова з представниками союзних республік в президентській резиденції Ново-Огарьово (неподалік Москви) протягом 1991 року з метою створення нового союзного договору.
    Позиція Верховної Ради УССР не була досить сприятливою, бо вони критикували Горбачова за зміст документів договору.
    1.У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС став М. С. Горбачов, влітку того ж року Головою Президії Верховної Ради СРСР було обрано А. А. Громико, а восени Н. А. Тихонова на посаді Голови Ради Міністрів СРСР змінив М. І. Рижков.
    2.Квітень 1985 р. вважається початком перебудови в СРСР.
    3.26 квітня 1986 р.- Чорнобильська катастрофа.
    4.серпень 1988 р. – мітинг у Львові.
    5.липень 1989 р. – страйк шахтарів.
    6.жовтень 1989 р. – закон про мови
    7.16 липня 1990 р . –Декларація про державний суверенітет України.
    8. 24 серпня 1991 р .- Верховна Рада прийняла акт проголошення незалежності України.
    9.1 грудня 1991 р . – Л.Кравчук став президентом України.
    10.7—8 грудня 1991 р. на території Білорусі, у Біловезькій пущі під Брестом, відбулася зустріч Голови Верховної Ради Білорусі С. Шушкевича, Президента Російської Федерації Б. Єльцина і Президента України Л. Кравчука. Підсумком її стали офіційна констатація факту розпаду СРСР, укладення угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

    ОтветитьУдалить
  52. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування.однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації.

    Гласність у період перебудови отримала такі прояви:
    -припинення переслідування інакодумців і церкви;
    -зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    -допуск раніше заборонених книг.

    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить
  53. В коментарях наведіть приклади гласності та плюралізму цієї доби.
    Перебудова — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — політика гласності та демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей і глобальних світових проблем. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію влади КПРС і розпад СРСР.

    Гласність у період перебудови отримала такі прояви:
    припинення переслідування інакодумців і церкви;
    зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    допуск раніше заборонених книг:
    відображення раніше заборонених фільмів;
    поява опозиційних літературних творів;
    розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів.

    Приклади плюралізму:
    скасування однопартійної системи;
    висування на керівні посади безпартійних;
    альтернативні вибори до Рад.
    23 квітня 1985 р. відбувся пленум ЦК КПРС (Квітневий пленум), на якому М. С. Горбачов повідомив про плани перетворень, спрямованих на прискорення соціально-економічного розвитку країни.

    ОтветитьУдалить
  54. Перебудова - це загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1986-1991 роках.Перебудова ввела і зміцнила демократичні свободи: Свобода слова; Гласність, скасування цензури; Плюралізм думок; Свобода пересування громадян за кордон; Введення плюралізму влади та скасування.однопартійної системи; Дозвіл приватного підприємництва та приватної власності; Припинення гонінь на Російську Православну Церкву і на інші релігійні організації

    Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.Мітинг гласності — мітинг, проведений дисидентами і співчуваючими 5 грудня 1965 року на Пушкінській площі у Москві. Став першою публічною політичною демонстрацією у післявоєнному СРСР.

    Гласність у період перебудови отримала такі прояви:
    -припинення переслідування інакодумців і церкви;
    -зняття цензури і дозвіл видання нових газет;
    -допуск раніше заборонених книг.

    Приклади плюралізму:
    - скасування однопартійної системи;
    - висування на керівні посади безпартійних;
    - альтернативні вибори до Рад;
    - розширення внутрішньо-партійної демократії;
    - поява нових політичних об'єднань.

    ОтветитьУдалить