Державотворчий та конституційний процеси. Сучасна Україна.

Лекція
Слайдовий ряд

Завдання:

1. Установіть відповідність між подіями та датами:

1.     Прийняття Декларації про державний суверенітет України	а)   24 серпня 1991р.
2.     Закон «Про мови в УРСР»	б)   16 липня 1990р.
3.     Закон «Про економічну самостійність УРСР»	в)   28 жовтня 1989р.
4.     Всеукраїнський референдум і вибори Президента України	г) 3 серпня 1990р.;
5.     Акт проголошення незалежності України.	д) 1 грудня 1991р.

2. Проаналізуйте уривок з книги Георгія Касьянова «Україна 1991–2007. Нариси  новітньої історії»та дайте йому оцінку (зазначте відомості про автора, охарактеризуйте описувану подію автором, зробіть висновок)

«Наступного дня вранішня пленарна сесія Верховної Ради розпочалася із закритого засідання. У перерві журналістам повідомили, що депутати залишатимуться в парламенті, доки не буде ухвалено нову Конституцію. Удень депутати поділилися на кілька робочих груп для обговорення найбільш суперечливих статей: про мову, статус Криму, державну символіку, приватну власність. О 18:30 розпочалося пленарне засідання, яке відкрило знамениту “конституційну ніч”, – із цієї миті майже протягом 14 годин без перерви депутати поіменно голосували по кожній окремій (зі 160) статті Конституції. Для затвердження кожної статті потрібно було не менше 300 голосів. Героєм “конституційної ночі” став депутат Михайло Сирота, який представляв проект Конституції, запропонований погоджувальною комісією, – весь цей час він стояв на трибуні та був змушений за регламентом представляти кожну статтю, коментувати й пропоновані поправки, виголошувати стандартну фразу: “Комісія просить прийняти”. Під час голосування в залі працювали “піаністи” – депутати, яким їх відсутні колеги віддали реєстраційні картки для участі в голосуванні. Був тут і свій “диригент” – лідер комуністів П. Симоненко, який у потрібні моменти подавав своїм колегам знаки не реєструватися. Журналісти, які вщент заповнили балкон Верховної Ради, напружено слідкували за процесом. Усі присутні розуміли історичну вагу подій, що відбуваються.  Протягом ночі до будинку парламенту “підтягувалися” відсутні депутати. Близько другої години ночі залу засідань несподівано полишили всі члени уряду, що були за сумісництвом депутатами. Їх обурені колеги перервали голосування й поставили питання про позбавлення їх депутатських мандатів. “Прогульникам” довелося повернутися. Час від часу процедуру монотонного голосування окремих статей переривали спалахи емоцій. О першій ночі було поставлено на голосування статтю про національну символіку. Комуністи категорично повстали проти синьо-жовтого прапора та тризуба. Один з них, явно глузуючи з опонентів, запропонував натомість козацький малиновий прапор, заявивши, що синьо-жовтий назавжди пов’язаний з “колабораціоністами”, – обурені праві депутати спробували стягти його з трибуни, і лише зусиллями інших парламентарів вдалося запобігти бійці. Питання про статус Криму (об’єднане зі статтею про символіку в один “пакет”) викликало подібну реакцію – праві дружно скандували: “Область! Область!”, тоді як ліві обстоювали  республіканський статус автономії. Голосування по цих статтях загрожувало зривом усього заходу, тому було вирішено провести його таємно (за решту статей голосували поіменно). У результаті Україна, будучи унітарною державою, отримала у своєму складі автономну республіку і здобула нарешті конституційне право на синьо-жовтий прапор і тризуб. Близько 9:00 28 червня в залі засідань з’явився невиспаний, насторожений, але впевнений у собі президент. За кілька хвилин розпочалося поіменне голосування з ухвалення всієї Конституції загалом. На тлі усіх попередніх виснажливих подій його результати були вражаючими – 315 – “за”, 36 – “проти”, 12 – утрималися, 30 – не голосували. Коли на табло з’явилися результати голосування, зала засідань вибухнула істеричною овацією, учорашні супротивники в ейфорії розціловувалися та обіймалися, виснажений М. Сирота втирав сльози щастя, а напівживі журналісти полегшено аплодували їм з балкона. Дещо пізніше Л. Кучма нагородив усіх учасників засідання орденами, а хол Верховної Ради прикрасили алегоричною картиною, що символізувала зв’язок поколінь борців за незалежність з учасниками ухвалення Конституції (цей художній кітч адекватно віддзеркалював політичний)»

Модуль4. Тема1. "Перебудова в Радянському Союзі" та СРСР

                                                                  Ідеологічні гасла

Завдання:
1. У зошиті охарактеризуйте зміст та основні напрями політики "перебудови".
2. В коментарях наведіть приклади гласності та плюралізму цієї доби.
3. Знайдіть відео "Чорнобиль - найбільша техногенна катастрофа" й надішліть посилання на пошту.

Шаблон для презентації

Шаблон

Модуль 3. Тема 2. Дисидентський рух

Шановні студенти!
Я впевнена, що Вам буде цікаво дізнатися про непрості, сповнені драматизму й болю долі наших земляків, які віддали свою молодість, свободу й життя за мрію про вільну Україну!

Поверхова і непослідовна за своїм змістом хрущовська «відлига» принесла українській національно свідомій інтелігенції великі сподівання й гіркі розчарування.. Передова молодь, відчувши смак свободи, не хотіла зупинятись, а прагнула справжньої демократизації суспільства. Із середини 60-х до 80-х pp., з відходом влади від політики лібералізації, у республіці посилилося відверте ігнорування правлячою компартійною верхівкою конституційних прав людини. Закономірним наслідком цих процесів стала поява руху захисту прав людини. Його представники, як і учасники вже традиційних опозиційних груп культурницького та самостійницького спрямування, також жорстоко переслідувалися владою. Ще одним новим різновидом опозиційного руху стала боротьба за свободу совісті, свободу віросповідання, що вели, як правило, представники забороненої у 1946 р. Української греко-католицькоїцеркви (УГКЦ).

 Таким чином, основними напрямами опозиційного руху в Україні 60-80-х pp. були:

♦самостійницька течія, репрезентована нелегальними групами і організаціями;

♦національно-культурницька,представлена колишнім шістдесятництвом;

♦правозахисна, учасники якої виборювали права людини;

♦релігійнозахисна, що виступала за реабілітацію репресованої УГКЦ.

 Влада намагалася всіма можливими засобами ізолювати від суспільства небезпечних для себе людей. У непримиренній боротьбі з правлячим режимом український опозиційний рух виховав у своїх лавах цілу когорту справжніх патріотів України: Михайло Горинь, Валерій Марченко, Василь Стус, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Микола Руденко, Іван Світличний, Степан Хмара.

Скористайтесь матеріалами УІНП (тисніть)
Відео:

Матеріали для опрацювання теми:

Лекція
Українська Гельсінська спілка
Словник термінів з теми

Віртуальний музей "Дисидентський рух"
Постійна експозиція Музею шістдесятництва

Завдання:

1. Опрацюйте матеріали блогу й залиште  коментар стосовно власного ставлення до явища дисиденства й його історичної ролі в розбудову української державності.

2. Прокоментуйте вислів В.Мороза - історика, дисидента: "Віра виникає тоді, коли є мученики» і «знищені стають прапором».
3.Чому влада оголосила публікацію Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація" антирадянським твором?
4. Створіть авторську презентацію " Український дисидент", використовуючи стислі біографічні відомості, акцентуючи увагу на дисидентській діяльності. Ваші роботи будуть публічними!

Модуль 3. Тема 1.Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр.).

Радянська система склалася і зміцніла в 20-30-ті роки. В 1965-1985 рр. вона зазнала гострої кризи, з якої було два виходи: або радикальні реформи, або часткові зміни, що не зачіпали засад системи, допомагали пом’якшити наслідки кризи, але не ліквідували її причин. Керівництво СРСР (і України) обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадцятип’ятиріччя: повільного, хворобливого, болісного для суспільства самознищення радянської системи, що не змогла подолати кризу. В історії Радянського Союзу (а також в історії України) цей період дістав назву періоду застою.

Криза будь-якої політичної системи – явище складне, форми її прояву – численні і строкаті.

                                            

Перша особа у керівництві  - Генеральний секретар ЦК КПРС Л.І.Брежнев (1906-1982)

Після усунення від влади П.Ю.Шелеста його наступником на посаді І секретаря ЦК КПУ став В.В.Щербицький — давній член «дніпропетровського» клану і запеклий політичний супротивник Шелеста. Після падіння суперника Щербицький довго утримував за собою посаду лідера української компартії — його перебування на ній стало рекордним за тривалістю. Які ж причини такого успіху? Великою мірою вони криються в політиці плазування перед Москвою, слухняному виконанні її вказівок, готовності жертвувати економічними інтересами України, потуранні русифікації.

                 П.Шелест.                                

Матеріали  до вивчення теми.ЛекціяПолітика Щербицького В.Histeacher — це безкоштовна комплексна система підготовки до ЗНО з історії України ( натисніть тут. )

Запитання для роздуму:Чи можна стверджувати, що П. Шелест був прихильником ідеї широкої автономії УРСР?Що стало приводом до зміщення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ?

Завдання (виконуйте в зошиті або присилайте на пошту):1. Опрацюйте матеріали  Histeacher , випишіть й вивчіть поняття теми.2. Зробіть порівняльну характеристику двох партійних діячів Шелеста та Щербицького.
3. Які відгуки отримала гнига П.Шелеста "Україно наша радянська"?
Індивідуальники сдають конспект й виконані завдання!

Модуль 2. Тема 2.Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 50х -середина 60х рр.

Тема 2. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 50х -середина 60х рр.

Завдання: 
1. Самостійно знайдіть інформацію й складіть довідку "Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах 1953 - 1954рр."

2. На основі поданого уривку зі спогадів М. Хрущова визначте, якими мотивами він керувався, приймаючи рішення виступити із засудженням культу особи Сталіна. Чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок?

Мене турбувала думка: Скінчиться з'їзд... А що далі? На нашій со­вісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей... Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим. Накінець, я зі­брався з силами і під час одної з перерв поставив питання: «Як бути з минулими розстрілами і арештами? ...Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були «ворогами на­роду». Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю... Люди будуть виходити з в'язниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини... Замовчати це неможливо... Тому прошу подумати про на­ступне: ми проводимо перший з'їзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому з'їзді ми повинні щиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комі­тету за звітній період... Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх в'язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся XX з'їзд, а нам ні про що не розповіли... Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати. 

3. Висловіть свою точку зору щодо слів кінорежисера Михайла Ромма про Хрущова: „…Забудеться і Манеж, і кукурудза…а люди будуть довго жити в його будинках. Звільнені ним люди…і зла на нього ніхто не буде мати…”

Додаткова інформація

Одним зі свідчень прагнення суспільства до змін стали повстання й страй­ки в таборах ГУЛАГу. Провідну організаційну роботу в цих повстаннях відіграли українці, засуджені за участь у боротьбі УПА та ОУН. В березні 1953 р. у таборах Воркути спалахнуло одне з найбільших повстань, у якому брали участь робітники-в'язні 50 копалень. Організував і очолив повстан­ня, яке тривало три місяці, утворений підпільний провід ОУН. Повсталі розправилися з енкаведистами, обрали орган самоврядування й висунули вимоги звільнити всіх невинно засуджених, змінити існуючий лад в СРСР тощо. Зрештою повстання було придушено військами: 64 в'язні загинули, 200 отримали поранення. Подібні повстання відбулися і в інших містах. Активну роль українці відіграли і в повстанні в Кінгірі (Казахстан) у травні-червні 1954 р., для придушення якого застосовували навіть танки.

Модуль Україна в перші повоєнні роки (1945-1954рр.)

Тема 1.	Україна в перші повоєнні роки (1945-1953).
Тема 2.	Відновлення політики радянізації в західних областях України. Український визвольний рух у 1944—1950-х рр.
Практична робота №8	Культура в перші повоєнні роки (1945 — перша половина 1950-х рр.).

Зверніть увагу на мапи!

Адміністративно - територіальні зміни

Відео для перегляду. "Відбудова народного господарства"
 Депортації

 Операція "Вісла"

Завдання: знайдіть інформацію на тему "Національно - визвольний рух 1944 - 1954р.р." й оформіть у реферат.

Вимоги до написання реферату.

«Українське питання» напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939р.

«Українське питання» напередодні Другої світової війни. 

 Радянсько-німецькі договори 1939р. (посилання на матеріали)

Відео для перегляду

Мапа

Зверніть увагу!

Історична довідка

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Шлях до початку війни був відкритий Пактом Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 р. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Райх отримав можливість безперешкодного вторгнення в Польщу, СРСР в підсумку розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

Український вимір ІІ світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, як це традиційно подає (пост)радянська історіографія. Насправді ж в рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн: 1) німецько-польська війна 1939–1945 рр. (у 1939 р. регулярна, а потім – підпільна); 2) польсько-радянська війна 1939 р. (неоголошена, відома як «Визвольний похід в Західну Україну»); 3) радянсько-румунська війна 1940–1945 рр. (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину у 1940 р., потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни); 4) німецько-радянська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, теж відома як «Велика Вітчизняна»); 5) німецько-українська війна 1941–1944 рр. (підпільна); 6) радянсько-угорська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської); 7)польсько-українська війна 1942–1947 рр. (підпільна) та 8) радянсько-українська війна 1939–1954 рр. (підпільна). Усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, ставши її відгалуженнями та продовженням. Також до українського виміру війни входить участь українців в бойових діях поза Україною (наприклад у радянсько-фінській «Зимовій війні» 1939–1940 рр.) та у складі іноземних армій. Безпосередньо перед початком ІІ світової війни мала місце угорсько-українська війна 1939 р. (регулярна та підпільна), що вибухнула внаслідок проголошення незалежності Карпатської України.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, із сходу – радянськими.

СРСР вступив в Другу світову війну 17 вересня 1939 р. на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 р. ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР.

Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 р. із німецьким вторгненням в СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху, вигнання нацистів розпочалося восени 1943 р. і завершилося наприкінці 1944 р. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням «добровільних помічників» з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн український євреїв та 20 тис. ромів.

Але якщо злочини проти людяності Третього Райху більш досліджені, то засудження злочинів комуністичного режиму ще триває. Найбільш відомими з них є Катинський розстріл, знищення політв’язнів у Західній Україні, підрив Дніпрогесу, використання в боях неозброєних селян – «чорної піхоти», депортації українців та інших народів, зокрема кримських татар.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 р. СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 р. означала завершення ІІ світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 р., а окремі сутички – до 1960 р.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.   

Для України ІІ світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати свою прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тис. українців та до 50 тис. було мобілізовано до армій союзників Третього Райху.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

Після опрацювання теми залиште в коментарях свої відповіді на питання:

1)   Чому радянське керівництво відтягувало дату нападу на Польщу?
2)   Як були врегульовані відносини між Німеччиною та СРСР після загарбання Польщі?

3)   Дайте оцінку договору від 28 вересня 1939 р.

Дайте відповіді на тестові питання: