Література:
1. Власов В.С. Історія України (рівень
стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / В.С.
Власов, С.В.Кульчицький, – Київ : Літера
ЛТД, 2018. – с.129-135.
2. Гісем О.В. Історія України (рівень стандарту)
: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О.В. Гісем,
О.О.Мартинюк. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018. – с.116-118, 120-127.
3. Історія України (рівень стандарту) :
підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / / О. І. Пометун,
Н. М. Гупан. – К.: УОВЦ «Оріон», 2018. – с.134-138,
140-144.
4. Струкевич О.К. Історія України
(рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти
/ О.К.Струкевич. – Київ : Грамота, 2018 с. 114-120
5. Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижановська М.Є., Наумчук О.В. Історія
України. Рівень стандарту : підручник для 10 класу закладів загальної середньої
освіти. – Тернопіль : Астон, 2018. – с.138-151
Створіть історичні портрети на діячів Скрипника,
Волобуєва, Шумського.
Основні поняття і терміни: неп, відбудова,
непмани, оренда, концесія, «договірна федерація», СРСР.
Поняття й
терміни
•
Автокефальна церква — форма українського православ’я, незалежна від іноземних
релігійних центрів.
•
Автономізація — форма входження національних утворень (республік) до складу
РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення СРСР. Перетворення
незалежних національних радянських республік на автономії у складі Радянської
Росії.
•
Господарська розруха — руйнування господарського життя в результаті тривалих
бойових дій, революцій або невдалих економічних експериментів.
• Госпрозрахунок
— метод планового господарювання, заснований на порівнянні в грошовій формі
витрат і результатів господарської діяльності.
• Договірна
федерація — система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р.
між РСФРР і УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, за яким
дві республіки вступали у воєнний та господарський союз. Договір лише
підтвердив ті міжреспубліканські відносини, які склалися в умовах «воєнного
комунізму». Характерно, що об’єднані наркомати входили до складу РНК РСФРР і
мали уповноважених при РНК УСРР на правах народних комісарів. За УСРР
залишилося право на окремі військові формування. Це означало, що керівництво
найважливішими сферами життя УСРР здійснювалося з Москви. Подібні угоди були
укладені РСФРР і з іншими радянськими республіками. Тим самим відбулось
об’єднання радянських республік під зверхністю Москви в «договірну федерацію».
• Концесія
— договір, угода про передачу в експлуатацію на певних умовах державних
земельних ділянок, покладів корисних копалин, підприємств іноземним чи
національним монополіям.
•
Націонал-комунізм — течія в українському русі, яка намагалася поєднати ідеї
комунізму (соціалізму) із національним визволенням і розвитком українського
народу.
• Нова
економічна політика (неп) — економічний курс уряду більшовиків, прийнятий на X
з’їзді партії в березні 1921 р. Передбачала забезпечення виходу з економічної
та політичної кризи влади шляхом повернення до підконтрольної й регульованої
державою приватної власності в промисловості, заміну продрозкладки продовольчим
податком, проголошення свободи торгівлі та ін.
• «Плуг»,
«Гарт», ВАПЛІТЕ — назви та абревіатури творчих об’єднань 1920-х рр.
•
Продподаток — натуральний фіксований податок селянства на користь радянської
держави, запроваджений як складова непу. Мав стати стимулом для відновлення
сільського господарства після тривалої громадянської війни й придушення
селянських антирадянських виступів.
• Синдикат
— у період непу — об’єднання трестів певної галузі промисловості для планових
закупок сировини, збуту виробів та ін.
• Союз РСР
(Союз Радянських Соціалістичних Республік) — форма об’єднання радянських
республік, що постали на теренах колишньої Російської імперії. Утворений 30
грудня 1922 р. Хоча за формою він мав стати союзом незалежних держав, по суті
була створена унітарна держава, яка в новій формі відродила Російську імперію.
• Трест — у
період непу — об’єднання кількох підприємств однієї галузі; централізоване
управління, апарат такого об’єднання.
•
Українізація (складова коренізації) — політика більшовицького керівництва в
1920-х рр., спрямована на збільшення представництва українців в органах влади,
культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української
мови в суспільстві; пробудження інтересу до національної української культури.
Основна мета українізації — утвердження радянської влади в Україні, створення
для неї національного підґрунтя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий